Коаліція За трансформацію

... провела круглий стіл:

Дуже різні учасники і в них дуже різні ідеї чи пропозиції. Важко сприймається... Але ж тема актуальна? То треба вникнути. Спробуємо це зробити.

Найперше, мабуть, треба розділити політичну і господарську (умовно, бо вона насправді військова) теми. А як це зробити? Це, взагалі, можливо? Гаразд, зайдемо з іншого боку.

Я зараз читаю одну книжку і, знаєте, якось воно мені видалось дуже подібним, суголосним. Згадана автором атмосфера політичної творчості УНРівських діячів і учасників нашого круглого столу. Ну якась така, знаєте, непрофесійна, аматорська. 

В цивілізованому світі, за умов сталої політичної системи як взаємодіє експертне середовище з владою? Через "своїх" депутатів, так же? Бо згадана не раз "спільна платформа" для всіх учасників - це Конституція. А далі йдуть вже партійні програми, пропозиції до яких формують фахівці (як от такі, що зібрались на Круглий стіл). Далі партії обговорюють і   затверджують в певний спосіб цілісні системні програми і тоді вже депутати всіх рівнів від тої партії (ну а може ще і мери чи губернатори) ті програми реалізують. Під контролем всіх фахівців, що програму формували від самого початку. Зрозуміло, що можуть і повинні бути якісь коригування, аналіз наслідків реалізації на певних напрямках і часових відтинках, дискусії, але багато разів згадане під час виступів учасників "ми" не має сенсу поза радянською політичною системою. Тоді всі були єдині в блоці комуністів і безпартійних, а зараз за кожним "ми" стоїть (чи має стояти) саме його партія, його програма, його пропозиції до конкретних депутатів в конкретних підрозділах рад різних рівнів. І тоді це має якийсь практичний сенс, бо йде не у повітря, а за потрібною адресою, конкретно.

І тепер питання: чи варто окремі пропозиції чи тези, що звучали, обговорювати? Воно для кого? Хто має їх почути? Спитаємо про це учасників.

Модератор: Олесь Доній — голова Центру досліджень політичних цінностей. 

Учасники: 

Руслан Рохов — керівник "Офісу розвитку публічної політики"; 

Олексій Толкачов — благодійник, автор проєкту «Омріяна Україна»; 

Сергій Кривоніс — український політичний та військовий діяч, генерал-майор запасу ЗСУ;

Павло Гай-Нижник — президент Української академії геополітики та геостратегії; 

Михайло Щербина — заступник директора з оборонних питань Департаменту муніципальної безпеки КМДА, полковник; 

Василь Воскобойник — президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування; 

Юрій Федоров — співзасновник Львівського Оборонного Кластеру та Харківського заводу засобів індивідуального захисту

До питання про майданчик обговорення.

В одному ЮТюб-каналі можна ставити запрошення на цей текст, а в іншому ні - пан Павло Гай-Нижник вилучає. Втім, є продовження розмови.

До 30.11 тут назбиралось 44 перегляди, поговорити про результати ніхто не схотів. Ані з числа учасників, ані з тих, хто повідомлення побачив в тому чи іншому форумі.

Але невдовзі відбулось продовження розмови. 

А 26.12 тут 68 переглядів. Читають люди, думають...